Нацстратегія доходів: гроші на армію чи знищення малого бізнесу?

27 грудня 2023 року Кабмін погодив розроблену Мінфіном "Національну стратегію доходів" до 2030.

Дорожню карту реформування фіскальної системи Мінфін почав розробляти наприкінці березня 2023 року. Це було умовою Меморандуму з МВФ про економічну і фінансову політику щодо нової програми розширеного фінансування для України. Чотирирічна програма передбачає фінансування у розмірі близько $15,6 млрд.

У 2024 році допомога від МВФ складе $3,6 млрд. Загалом бюджет України на 50% залежить від фінансової допомоги партнерів.

Доходи державного бюджету на 2024 рік встановили на рівні 1,8 трлн грн, видатки – 3,4 трлн₴

На оборону буде спрямована майже вся доходна частина – 1,7 трлн₴ Окремо передбачені видатки на оборонно-промисловий комплекс: по 43 млрд грн на виробництво БПЛА та виробництво боєприпасів та зброї.

"Ми введемо систему адміністрування, яка є в Євросоюзі. В нас нема альтернатив. І, чесно кажучи, в нас нема бажання захищати цю систему – крім одного бажання, аби не було діри в бюджеті. Щоб ми могли фінансувати армію – це той основний інстинкт, який, власне, керує нами", – пояснив реформу голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев 3 січня під час пресконференції у Центрі економічної стратегії (ЦЕС).

В рамках Національної стратегії доходів окрім гармонізації вітчизняного законодавства з європейськими нормами, Україна має зменшити частку тіньового сектору. Наразі МВФ оцінює тіньовий сектор у 30%.

БізнесЦензор з’ясував, що означає податкова євроінтеграція для бізнесу та найманих працівників, й чи є у Національній стратегії доходів корупційні ризики, що можуть призвести до протилежного результату – збільшення тіньового сектору економіки.

Що чекає "спрощенців"

Одним з основних напрямків Національної стратегії доходів є реформування спрощеної системи оподаткування (ССО). Як зазначається, ССО використовує близько 1,7 мільйона платників податків, які генерували близько 0,9% ВВП у період 2020-2022 рр.

У групах 1 і 2 більшість складають представники роздрібної та оптової торгівлі, а також ФОПи з ремонту автомобілів. Вони утворюють дві третини учасників та обсягу загалом.

Напрями реформування спрощеної системи оподаткування:

• Для юридичних осіб впродовж 3 років ставка податку зросте до 18%. Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування.
• Для ФОПів, які перебувають на 2 і 3 групах переведуть в єдину 2-гу і запровадять ставки – від 3% до 17% від доходу залежно від виду діяльності.
• Перелік видів діяльності, дозволених для участі в 1 групі ССО, буде переглянутий з метою скорочення за рахунок високомаржинальних видів бізнесу. Підхід до оподаткування також буде переглянуто: скасовано фіксований розмір податку та застосовано виключно податок з фактично отриманого доходу.
• Для фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої групи ССО, базу оподаткування буде розширено з року, у якому буде запроваджено оподаткування землі на основі її масової оцінки.
• Усіх "спрощенців" зобов’яжуть користуватися РРО та вести облік походження товарів.

Представники "Ради міст ЗахистиФОП" зауважують, що Національна стратегія доходів направлена на посилення контролю за мікробізнесом. Хоча найбільші втрати доходів бюджету відбуваються в оподаткуванні саме великого бізнесу, за рахунок використання ним ССО.

Бізнес обирає спрощену систему оподаткування через складності податкового законодавства та ризики ведення бізнесу на загальній системі оподаткування. Але замість спрощення загальної системи оподаткування Стратегія ускладнює умови для ССО.

Підхід, на якому побудована Національна стратегія доходів, є соціально небезпечним. Спрощена система оподаткування розглядається виключно як джерело доходів бюджету, а не зайнятості населення.

"Сумарна чисельність фізичних осіб-підприємців та найнятих ними працівників становить на цей час більше 2,5 млн осіб. Жодна галузь економіки не зможе абсорбувати таку кількість робочої сили", – відмічає Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член наглядової ради "Рада міст ЗахистиФОП".

Що буде з пільговим режимом для IT

У Національній стратегії доходів говориться, що у 3 групі є галузевий зсув в бік ФОПів з надання ІТ та інших професійних послуг. Це пов’язано за спеціальним правовим режимом "Дія.City", що був запропонований ІТ-галузі 8 лютого 2022 року.

Під час пресконференції у ЦЕС Міністр фінансів Сергій Марченко запевнив, що програма для ІТ-сектору не буде скорочена. "Ми маємо бути послідовними: якщо вже ввели певні податкові режими, треба дати їм час реалізуватися", – сказав Марченко.

Компанії-резиденти "Дія.City", що сплачують податок на прибуток на загальних підставах – 18%, мають ліміт доходу у 40 млн грн на рік.

З 2024 року витрати резидентів "Дія.City", які сплачують єдиний податок, не мають перевищувати 50%, а з 2025 року – 20%.

Як зміниться модель оподаткування доходів фізосіб

На думку авторів Національної стратегії доходів, реформа спрощеної системи оподаткування стане підґрунтям для наступної реформи – з оподаткування доходів фізичних осіб. Поступова відмова від спрощеної системи змінить існуючі умови, коли компаніям вигідніше наймати ФОПів зі ставкою оподаткування у 5%, ніж заключати трудові договори із ставкою оподаткування ПДФО у 18% та військовим збором у 1,5%.

Національна стратегія доходів запроваджує дві ключові новації у сфері ПДФО. Перша – це прогресивна шкала оподаткування для осіб, доходи яких перевищують встановлений рівень, та перегляд пільг з ПДФО.

Друга – стосується можливого оподаткування надходжень на карти фізосіб. Це викликало найбільш широке обговорення в соціальних мережах. Після розголосу Мінфін пояснив, що заходи щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи відсутні у тексті Національної стратегії доходів.

Дійсно, в пункті 4.3.1 Стратегії йдеться лише про те, що "всі доходи фізосіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, крім тих, що прямо передбачені Податковим кодексом, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізосіб". Це означає стандартні 19,5% – ставку ПДФО у 18% та військовий збір у 1,5%.

Але про те, що податківці збираються отримати доступ до банківських рахунків прямо говорить пункт 4.2.3(b): "Впровадження заходів, спрямованих на безпеку використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках". Під безпекою мається на увазі деперсоніфікація даних, коли податківці не будуть бачити, яка особа стоїть за податковим номером.

Під час пресконференції у ЦЕС Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що захист персональних даних є основоположним елементом Національної стратегії доходів.

"До моменту, поки не будуть запроваджені захист і безпека даних, деперсоніфікація роботи фіскальних органів, ніякі заходи щодо спрощеної системи і щодо податку з доходів фізичних осіб ми запроваджувати не збираємося. Тому що це підірве довіру до цієї Стратегії, підірве довіру до наших планів", – зауважив Сергій Марченко.

Задекларована детінізація доходів фізичних осіб є важливою для економіки, вважає колишній заступник міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра.

"Але мені не подобається знищення банківської таємниці, – заявив Ігор Дядюра на обговорення Стратегії в ЦЕС. – Я працював в банку в захисті. Дивлюсь на те, що було з "Київстаром", де найкраща команда. Тому в захист даних не дуже вірю". На його думку, потрібно йти конституційним шляхом.

У Податковому кодексі України прописано, що доходи, з яких під час нарахування ПДФО не утримувався, треба обов’язково декларувати. Але штраф за неподання декларації є формальним – 340₴ Тому кількість поданих декларацій незначна: у 2022 році показник склав всього 190 тис.

Ігор Дядюра вважає, що варто підняти суму штрафу та надати банківським установам доступ до перевірки декларацій. "Потрібно дозволити банкам працювати зі своїми клієнтами. Друже! В тебе тут мільйон знайшов, а ти декларацію навіть не подав. Це можна зробити вже зараз", – наголошує експерт.

Чи можуть залишити банківську таємницю

Під час обговорення Стратегії заступниця Міністра фінансів Світлана Воробей відмітила, що надання банкам статусу податкових агентів є одним з варіантів рішення. Українські банки вже мають такий досвід в рамках проєкту є-Резидент. Статус зобов’язує банківські установи фактично виконувати функції бухгалтера і звітувати перед державою за нерезидента України, який вирішив зареєструвати ФОП з будь-якої точки світу.

Проте нагадаємо, що Міністерство цифрової трансформації розпочало закрите бета-тестування програми електронного резидентства "є-Резидент" лише наприкінці грудня 2023 року. Тому даних, як працює цей пільговий податковий режим, та чи ефективно виконують банки функції податкових агентів, ще немає.

Водночас Світлана Воробей наголошує, що в Європі не існує банківської таємниці. "Для податкових органів існує питання захисту інформацію і професійного відношення до інформації, тобто не допущення використання доступу до інформації для створення необґрунтованого тиску на бізнес. Я намагаюсь висловлюватись толерантно, але ви розумієте, про що я говорю", – натякнула на корупційний ризик заступниця Міністра фінансів.

Безпосередньо передача даних з банківських рахунків після деперсоніфікації виглядає як вирішене питання. Згідно з Національною стратегією доходів, адміністрування податків планується перенести в Мінфін, де буде створена окрема IT-структура. Адміністратора ІТ-платформи буде визначено впродовж 2024 року.

В рамках ІТ-платформи передбачається навіть скасування інституту реєстрації фізичної особи-підприємця. Статус фізичної особи-підприємця буде набуватись фізичною особою автоматично з відкриття банківського рахунку із статусом "для ведення підприємницької діяльності". Із закриттям рахунку його власник автоматично буде втрачати статус підприємця.

Як будуть визначати ризикових платників податків

Запуск автоматизованої систему управління ризиками (СУР) є основою системи контролю, який декларує Національна стратегія доходів. СУР буде інтегрований в ІТ-платформу Мінфіну.

Система має вивчати поведінку платників податків і на основі цього встановлювати рівень ризикованості кожного. Але якими саме будуть критерії ризикованості платників податків – поки невідомо.

"Це той ризикоорієнтований підхід про який говорили всі, але який не був реалізований ніколи. Так от, якраз цей підхід, він вже реалізується протягом 2023 року в органах державної податкової служби, частково в органах митної служби", – каже Данило Гетманцев.

1 жовтня 2023 року були відновлені документальні перевірки для виробників підакцизної продукції, грального бізнесу та фінкомпаній. А з 1 грудня – у списку опинилися платники, які за підсумками 2021 року, відповідають, наприклад, таким критеріям як: рівень сплати податку на прибуток на понад 50% менший, ніж по галузі, а рівень сплати ПДВ на понад 50% менший, ніж рівень сплати по галузі; дебіторська заборгованість перевищує кредиторську більше ніж у 2 рази.

"Податковий контроль для платників податків, які мають позитивну податкову історію, повинен бути одним, а для ризикових він повинен бути жорстким. Перевірки всіх платників податків від букви А і до обіду повинні відійти в минуле", – пояснює логіку Данило Гетманцев.

За тією ж логікою вже працює автоматизована система моніторингу відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків – СМКОР. БізнесЦензор писав, що у 2023 році СМКОР щомісяця блокує податкові накладні близько 25 тис. українських компаній, тобто кожний десятий бізнес. У грудні 2023 року кількість компаній, яким було заблоковано податкові накладні перевищила 29 тис.

Ніна Южаніна, народний депутат, член Комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики, порівняла СУР та СМКОР.

"Мета СУР – посилення добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства, що вже насторожує.

Очолює СУР експертна комісія ДПС – колегіальний орган, який керуватиме процесом управління ризиками, підзвітний голові ДПС (вам ця комісія нічого не нагадує?).

Основа СУР – це працівники податкової на всіх рівнях, які будуть генерувати та аналізувати на місцях напрацьовані ризики (а це є людський фактор і, звісно, корупція)", – зауважує Ніна Южаніна.

Також Южаніна відмічає, що створення автоматизованої системи управління податковими ризиками розглядається лише як допоміжний інструмент у роботі СУР. Повна автоматизація процесів, як запобіжник корупції, навіть не декларується.

Які корупційні ризики має Національна стратегія доходів

В Національній стратегії доходів для "посилення доброчесності" податкової планується чимало заходів. Наприклад, виконання Антикорупційної програми ДПС.

Звіт Антикорупційної програми за перше півріччя 2023-го свідчить, що з 42 зазначених пунктів щодо запобігання корупційних ризиків 37 ДПС успішно виконала.

Наприклад, були здійснені заходи контролю територіальних органів ДПС шляхом проведення перевірок, зокрема на предмет виявлення приватного інтересу посадових осіб. Хоча саме на територіальні комісії є багато нарікань з боку платників ПДВ.

У звіті Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) за 2023 рік відмічається, що попередні спроби відкоригувати порядок блокування ПДВ-накладних не принесли дієвих результатів і не розв’язали проблеми з реєстрацією накладних для бізнесу, залишаючи при цьому можливість застосування корупційних практик з боку податківців.

Мирослав Лаба, експерт аналітичного центру Спілки українських підприємців зауважує, що багато пунктів Стратегії це невиконані завдання попередніх заходів, концепцій, стратегій тощо. А реформа ДПС і ДМС, яка почалася ще у 2010 року це лише зміна структури, назв підрозділів, але не зміна якості роботи цих двох служб.

"Перед тим, як давати митникам і податківцям додаткові повноваження ці служби мають перейти на якісно нові методи роботи, які виключають некомпетентність та корупцію", – каже Мирослав Лаба.

Саме через корупцію тіньовий ринок сигарет наприкінці 2023 року зріс до 25% при наявності обов’язкового обліку товарів та продаж. Тому лише після реформування податкових та митних органів і залучення до оподаткування нелегального сектору доцільно запроваджувати заходи щодо збільшення податкового навантаження на легальний бізнес.

Впродовж 2024 року буде складено довгостроковий План цифрового розвитку ДПС до 2030 року у відповідності до Національної стратегії доходів. Задекларований результат реалізації шестирічної Стратегії – ріст ВВП на 27%.

Витяг з Додатку до Національної стратегії доходів до 2030 року "Індикатори виконання заходів НСДУ (операційний план реалізації стратегії)"