Мы создаем волны.

Резонанс. Мы создаем волны. Иногда штормы!

 
20.09.2012 17:57

СТЕПАН ИВАХИВ: САМОВЫДВИЖЕНЕЦ ОТ "КОНТИНИУМА"

С каждым днем в волынских СМИ все большие обороты набирает неприкрытая предвыборная истерия, направленная против всех кандидатов в парламент независимо от их политических взглядов, которые осмелились противостоять чиновничье-олигархическому клану Климчук-Ивахив-Еремеев.


На этом грязном фоне неприкрытые хвалебные оды местной пишущей братии «известным бизнесменам и благодетелям» прямо-таки возмущают своим примитивизмом, очковтирательством и искажением очевидных фактов. И это при всем том, что наглой профанации волынского избирателя противостоит правда, которая лежит прямо на поверхности медийного океана. Но по известным причинам эта правда сегодня на Волыни просто умалчивается. Кому-то и почему-то очень хочется, чтобы местное беспамятство продолжалось всегда. Но так не бывает. Потому что по-настоящему незаангажированная и беспристрастная волынская и украинская общественность оставляли своим небрежным коллегам достаточно горьких таблеток для восстановления памяти.

Вибори-2012: волинський розклад.

Виборча компанія в український парламент на Волині забарвлена унікальним місцевим колоритом. Висуванцям і самовисуванцям по мажоритарних округах області протистоїть потужний симбіоз олігархату та адмінресурсу.

«Група «Континіум» масово штурмує парламент у рідній Волинській області - Ігор Єремеєв з партнерами (Івахів Степан - 21 округ, Слабенко Сергій - 19 округ - авт.) висунувся на трьох з п'яти округів. Четвертним кандидатом від «Континіуму» мав стати губернатор Борис Клімчук, який подав документи до ЦВК, щоб балотуватися за округом Ігоря Палиці з групи «Приват». За інформацією джерел, підтримати кампанію Клімчука збирався саме Єремеєв.

Перспектива програти Клімчуку шокувала Ігоря Палицю, який попередньо домовився з губернатором про підтримку. В атаку проти Клімчука було кинуто медіа-холдинг Коломойського включно з каналом 1+1. У підсумку, Клімчука минулої п'ятниці викликали до адміністрації президента - а в понеділок він зняв свою кандидатур («Українська правда», 07 вересня 2012 року, http://www.pravda.com.ua/articles/2012/09/7/6972227 /)» .





Після успішного повалення конкурентами Б.Клімчука і здачі їм майже без бою Луцького виборчого округу співвласники «Континіуму» основний напрямок майбутнього головного удару зосередили на виборчому окрузі №21 з центром у м.Ковель. Адже у виборчому окрузі №19 провладний самовисуванець Сергій Ковальчук з його $8 та куцим благодійним фондом Сергію Слабенку із 50 місцем в рейтингу 200 найбагатших людей України (показник $ 157,6 млн.) та репутацією палкого патріота Волині не конкурент. Як і у виборчому окрузі №23 не конкурент Ігорю Єремеєву завдяки його власним значним фінансовим ресурсам ($275,3 млн.), підтримці влади, конкуренції між опозиціонерами та наявності «технічних» кандидатів від влади голова Волинської облради Анатолій Грицюк. В 21 виборчому окрузі все набагато складніше. Степану Івахіву тут протистоять гідні суперники - молодий, енергійний і харизматичний депутат облради, голова виборчого штабу партії «Фронт змін» в області Ігор Гузь та достатньо чесний і некорумпований по волинським міркам голова Ковельської райдержадміністрації Іван Смітюх. Самому С.Івахіву відчайдушного запалу додає і та обставина, що нинішнє самовисунення кандидатом в нардепи є його третьою спробою потрапити у парламент. У 2002 році Степан Петрович балотувався до Верховної Ради під №8 в списку партії «Нова генерація», членом якої числився і сам. Як відомо, названа партія, очолювана на той час Юрієм Мірошниченком, тоді набрала менше 1% голосів. У 2006 році С.Івахів, вже як член Народної партії, під №133 пробує потрапити у парламент за списком Народного Блоку Литвина.

Як і більшість кандидатів-бізнесменів, С.Івахів балотується самовисуванцем, однак більшість експертів, як вже було показано вище, обґрунтовано пов'язують його з Головою Волинської ОДА Борисом Клімчуком, який завжди публічно підтримував діяльність ТзОВ «Континіум» та його співвласників - С.Івахіва та І.Єремеєва. Саме Б.Клімчуку вдалося в 2010 році провести за своєю квотою Степана Петровича до Волинської обласної ради у партійних списках Партії регіонів. Після прийняття «мовного законопроекту» С.Івахів поспішив відмежуватися від регіоналів і подав заяву керівництву облради про вихід з фракції Партії регіонів, а 5 вересня вже сформував свою депутатську групу «Патріоти Волині».

Про «нерівний» бій із «чиновниками та революціонерами».

З офіційного досьє. Івахів Степан Петрович, 1968 р.н., співвласник групи компаній «Континіум», президент ТзОВ«Континіум», співвласник ЗАТ Херсонський НПЗ, торгового дому «Західна молочна група», до якого входить близько десятка молочних підприємств (ТМ «КОМО»), однієї з найбільших українських мереж АЗС WOG, член Спостережної ради ПАТ «Банк інвестицій та заощаджень», депутат Волинської обласної ради. Посідає 56 місце в рейтингу 200 найбагатших людей України 2012 року з показником у $275,3 млн. Згідно поданих до Центральної виборчої комісії декларацій доходи Степана Івахіва за минулий рік склали 12 503 923 гривні, з яких 62 913 гривні значаться як заробітна плата, а 12 441 010 гривень відмічені як дивіденди та проценти. Доходи сім'ї декларанта у складі дружини, дочки та сина склав всього 600 гривень. Це найменший дохід сім'ї по цьому округу. Кандидат в нардепи володіє земельною ділянкою площею 112 623 кв. м. та причепом 2007 року випуску, 97 134 061 гривнею на рахунках у банках, цінними паперами номінальною вартістю 58 330 024 гривень та 6 506 590 гривнями внесків до статутного капіталу товариства, підприємства чи організації. Серед фінансових зобов'язань декларанта вказані 233 гривні на утримання вищезазначеного майна. Сім'я Степана Івахіва має чотири земельні ділянки площами 5794 кв. м., 12921 кв. м., 2501 кв. м., 4668 кв. м.; житловий будинок площею 301,8 кв. м., дві квартири площею 146, 9 кв. м. та 207, 6 кв. м., дачні будинки площами 307, 6 кв. м. та 72,9 кв. м.; три гаражі площами 12,3 кв. м., 13, 6 кв. м. та 12, 3 кв. м., їздить на автомобілі Toyota FJ Cruiser 2009 року випуску. Серед фінансових зобов'язань сім'ї декларанта 116 156 гривень на утримання вищезазначеного майна.



Судячи по тому, як більшість волинських журналістів сьогодні неприховано підлабузницьки, за принципом «двух мнений быть не может», пророкують самовисуванцю від «Континіуму» перемогу в окрузі, як такому собі сором'язливому борцю за інтереси простих волинян і щедрому мільйонеру-благодійнику на фоні істеричної монстризації його суперників», не викликає сумнівів, що більшість волинських медіа-ресурсів контролюється тим же Степаном Івахівим, його бізнес-партнером Ігорем Єремеєвим (він же кандидат в нардепи по виборчому округу №23) та їх спільним приятелем і компаньйоном - волинським губернатором Борисом Клімчуком. За цих обставин сподіватися на те, що на сторінках провідних регіональних ресурсів - «Волинської правди», ( http://www.pravda.lutsk ), «Перця волинського», ( http://perec.in.ua/ ) та багатьох інших хтось наважиться більш-менш незаангажовано висвітлити справжній, а не іконний образ Степана Петровича в купі з його справами - марна затія.

Тому ми проведемо невеличке журналістське розслідування і розповімо про нашого героя його мовою і мовою авторів публікацій про нього. При цьому ми будемо намагатися уникати власних додумувань перекручувань фактів і бездоказових припущень.

Почнемо з «неупередженої» публікації Дмитра Чеха у «Волинській правді»: « У виборчому окрузі № 21 з центром у Ковелі запекла боротьба очікується між досвідченими чиновниками, аполітичним бізнесменом та неврівноваженим революціонером»

( http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/43358/ ). Під «досвідченими чиновниками» тут треба розуміти голову Ковельської райдержадміністрації Івана Смітюха (на посаді не працює і двох з половиною років, досвід роботи просто шалений), а під «неврівноваженим революціонером» - д епутата, голову фракції партії «Фронт Змін» у Волинській обласній раді Ігоря Гузя. Отже, цитуємо пана Дмитра Чеха: «Уже сьогодні можна впевнено казати, що найважче в цій «битві титанів» доведеться 44-річному Степанові Івахіву. Незважаючи на власні фінансові можливості та теплі стосунки із впливовими людьми, саме йому доведеться прийняти на себе основний політичний удар та сповна відчути всі труднощі і втрати цьогорічної парламентської кампанії.

По-перше, Івахів уже став жертвою «політичних солітерів», які об'єдналися в боротьбі проти бізнесмена. Кожен із його опонентів чудово розуміє, що власними програмами та здобутками конкурувати з цим бізнесменом буде важко, тому справа честі решти кандидатів - за найменшої нагоди розповісти електорату про всі недоліки Степана Івахіва.

Окрім того, Івахів ніколи раніше професійно не займався політикою, тому для нього абсолютно неприйнятні ті методи та технології, які застосовують в боротьбі за мандат окремі політики, які все своє життя нічим, окрім волання на мітингах та біганини на барикади, не займалися

Складнощів Івахіву може додати і його надмірна принциповість. Як кажуть люди з оточення бізнесмена, він, будучи віруючою і моральною людиною, в жодному разі не дозволить собі застосування брудних PR-технологій, які суперечать його життєвим принципам. А це можна сміливо назвати величезним мінусом кандидата. Тому що вибори - це справжня політична війна. І отримати перемогу без сучасної зброї йому буде важко».

Переймімося разом із журналістом «Волинської правди» проблемами морального і принципового кандидата в нардепи. І перш за все, поспівчуваємо його запеклій боротьбі з могутньою зграєю заматерілих чиновників і скажених революціонерів на основному фронті - фронті фінансових можливостей. А тому нагадаємо, що доходи С.Івахіва за минулий рік склали 12 503 923 гривні, з яких 12 441 010 гривень відмічені ним як дивіденди та проценти. Суперник олігарха Іван Смітюх заробив у минулому році 1 502 123 гривні, з яких 39 623 гривні були отримані як заробітна плата, 3384 гривні - як матеріальна допомога, а решта 1 459 116 гривень - як дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна. Що стосується Ігоря Гузя, то ним задекларовано 7236,52 гривні доходів, отриманих як заробітна плата; натомість доходи його сім'ї в особі дружини склали 83 616,75 гривень, отриманих як дохід від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності (щось біля 7 тисяч гривень на місяць).

Але при цьому не забудемо, що на Степана Петровича та його кандидатський імідж працює ще й зареєстрований за півроку (не пізніше і не раніше!) до початку виборчої компанії благодійний фонд «Патріот Волині». Сам факт реєстрації цього фонду практично напередодні виборів (а не за 5 років, не за 3, і навіть, не за рік) може свідчити тільки про одне: про створення С.Івахівим тимчасової благодійної конторки задля популяризації себе - улюбленого, щедрого і доброго, а також з метою непрямого підкупу виборців. Тому Степан Петрович не жалкував грошей на встановлення металопластикових вікон в школах та дитсадках, їх забезпечення телевізорами, ноутбуками, принтерами та іншою оргтехнікою. Щоправда частина коштів з благодійного фонду ще рік тому була витрачена невиправдано, оскільки спочатку С.Івахів мав намір балотуватися по 20 виборчому округу, але там про висунення своєї кандидатури оголосила Катерина Ващук. Тому Степану Петровичу довелося переключити благодійні фінансові потоки на виборчий округ №21 з огляду на вищезазначену ситуацію з конкурентами. Яка подальша доля подібних фондів - цілком зрозуміло. «… після закінчення виборів, незважаючи на їх результати, більшість такого роду фондів припинять свою діяльність. Тому виборцям не варто захоплюватися такими благодійниками, адже свої «добрі» справи вони роблять в першу чергу з думкою про власний зиск, тобто депутатський мандат.

Крім того, такого роду благодійність за своєю суттю є нічим іншим як непрямим підкупом виборців. І хоча покарати за такий підкуп до початку виборів неможливо, все ж сама суть таких дій чітко підпадає під визначення законодавства «непрямого підкупу». Так оцінює цілі та ефективність благодійництва «по-волинські» координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА у Волинській області Михайло Шелеп у публікації «Добро і вибори: чому на Волині так багато благодійних фондів»

(http://www.volynpost.com/news/5441-dobro-i-vybory-chomu-na-volyni-tak-bagato-blagodijnyh-fondiv). Ми повністю погоджуємось з думкою пана Михайла.

Але повернемось до панегірика Дмитра Чеха. « Івахів ніколи раніше професійно не займався політикою, тому для нього абсолютно неприйнятні ті методи та технології, які застосовують в боротьбі за мандат окремі політики, які все своє життя нічим, окрім волання на мітингах та біганини на барикади, не займалися». Лукавить пан Дмитро. Тому що, його матеріал вийшов у «Волинській правді» 20 серпня, а 9 днями раніше спостерігачі ОПОРИ сигналізують на своєму сайті про таке. « Кандидат у народні депутати Степан Івахів у п'ятницю, 10 серпня, у Центральній районній бібліотеці міста Ковеля зустрівся зі своїми агітаторами. Частина з них працює в сільських бібліотеках та ФАПах. На цій зустрічі агітаторам роздавали агітаційну продукцію кандидата та посадові інструкції, де розписаний алгоритм дій агітатора у тій чи іншій ситуації. Частина такої інструкції потрапила до рук спостерігачів ОПОРИ.



Інструкція розроблена у формі таблички, де агітатору вказано, що робити під час організації проведення зустрічей Степана Івахіва з виборцями та під час відзначення свят сіл та селищ.
Особливу увагу привертає пункт «відстеження дій кандидатів-опонентів». Там йдеться про те, що одним із завдань агітаторів є: «знищувати агітпродукцію опонентів (оголошення про зустрічі тощо)». Цей пункт також передбачає збір інформації про людей, які працюють на кандидата-опонента та відслідковування виборчої активності опонента (появи листівок з агітацією, контрагітацією).

Тобто штабісти Івахіва готують своїх агітаторів не лише до донесення інформації про свого кандидата до виборців, а й спрямовують їх діяльність на протидію іншим кандидатам в народні депутати» ( http :// oporaua . org / news /1944- kandydat - na - kovelshchyni - zaklykaje - agitatoriv - pracjuvaty - proty - oponentiv ).

Не можна не погодитися із думкою юристів, що тут є ознаки адміністративного порушення, відповідальність за яке передбачено ст.212-10 КУпАП України («Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації»), а також дрібного хуліганства (ст. 173 КУпАП), оскільки йдеться про порушення громадського порядку, а громадський порядок, без сумніву, включає в себе і забезпечення умов для дотримання виборчих прав. Окремо слід зазначити, що «збір інформації про людей, котрі працюють на депутата-опонента» вочевидь не узгоджується з нормами Закону України «Про захист персональних даних», згідно з яким збір персональних даних легітимно можна вести у двох випадках - за згодою особи і коли це прямо дозволено Законом. Ось вам і «неприйнятні методи та технології», від однієї думки про котрі, пана Івахіва мало б занудити.

« Як кажуть люди з оточення бізнесмена, він, будучи віруючою і моральною людиною, в жодному разі не дозволить собі застосування брудних PR-технологій, які суперечать його життєвим принципам».

Про брудні PR-технології ми вже сказали, а от що стосується «віруючої і моральної людини»… Ми не будемо і не маємо жодного морального права піддавати сумніву щирість релігійних переконань Степана Петровича. А от шановному пану Дмитру Чеху зауважимо, що Біблія вчить нас оцінювати людей «по ділам їх», а не по словам «оточення». Ось тоді і стане зрозумілим наскільки ці люді моральні і щиросердні.

По ділам їх….


Коли пан Івахів в нечастих (бо не любить публічності) інтерв'ю волинським журналістам розповідає про свій нелегкий і тернистий шлях українського бізнесмена, то все там виглядає досить пристойно, морально і навіть зворушливо. « Коли ми з моїм студентським другом Ігорем Єремєєвим, не маючи нічого за душею, крім дипломів, починали свою справу, то розраховували лише на свої знання і підтримку добрих людей.
Спершу відкрили швацький цех. Були у ньому водіями, вантажниками, мулярами, будівельниками. Самі прораховували всі ризики. То була робота по 20 годин на добу, а я на ту пору мав сім'ю, маленьку дитину, ми винаймали квартиру. Романтику національного піднесення витісняли злидні, інфляція, відчай та безвихідь. Та ми мали головне - віру в себе й у свої сили. І ми працювали день у день, щоб стати на ноги, допомагати батькам і дати більше можливостей дітям.

За ці двадцять років ми з Ігорем Мироновичем вивели наш «Континіум» до числа кращих компаній країни…».

Нічого не скажеш, добре сказано, добре написано. І в тому, що «висить» це інтерв'ю без дати (Володимир Лис. «Степан Івахів: «Люди не можуть жити за межею бідності» http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=0&arch=1319 ) на шпальти незалежної громадсько-політичної газети «Волинь» майже рік, як заздалегідь заготовлена Степаном Петровичем презентація себе народу, нічого дивного не має. Так сьогодні роблять майже всі відомі політики та бізнесмени. Дивує інше. З публікації можна багато чого дізнатися про життєвий шлях, кредо, погляди і плани бізнесмена. Але не має там головного - рішучого і принципового спростування С.Івахівим того шлейфа не дуже хороших чуток, що тягнеться з за бізнесменом та його найліпшим компаньйоном до цього дня ще з «лихих 90-х». Адже вони, ці чутки, давно стали надбанням громадськості і мас-медіа.

Цитуємо мовою оригіналу (Юрій Залевський: «Нефтемагнат «в законе» ( http:// www. oligarh. net /?/ actually /10308/ ) : « Откуда появился Еремеев* (товариш та компаньон С.Івахіва по
спільному бізнесу-авт.)? Этот вопрос я задал одному луцкому товарищу, славящемуся широкими познаниями в местных раскладах. И получил интересный ответ. Есть две версии: официальная и конфиденциальная. Согласно первой, распространяемой самим Еремеевым, учась на последнем курсе Ровенского института водного хозяйства он с однокурсником Степаном Ивахивым в 1992 году создал частное предприятие " Континиум ". Типа хлопчики начали с пошива кожаных курток в Уманском лесхоззаге.

А потом вдруг появилось второе подразделение ЧП " Континиум ", которое занималось коммерческой деятельностью - продажей продуктов питания и нефтепродуктов". В 1993 году Еремеев с Ивахивым поехали в Вильнюс закупать продукты питания для поставки в Украину. И там некий Ромас предложил приобрести нефтепродукты - 2,5 тыс. тонн бензина А-76 на реализацию под честное слово. И через 2 недели цистернами завалили все станции. Вот так росли и выросли: Степан Ивахив стал президентом группы «Континиус», Еремеев и Слабенко - нардепами.
Теперь изложим версию конфиденциальную. Она выглядит так. В то время на Западной Украине активно действовали несколько банд. Они крышевали (рэкетировали) предпринимателей, угоняли автомашины, продавали паленую водку, ездили на «стрелки» и убивали друг друга. В начале 90-х бандиты плотно присели на нефтепродукты, которые гоняли «контрабасом» из Литвы и сбывали в Закарпатье. Но потом возникла необходимость расширить рынок сбыта. Они «перетерли» данную тему с волынскими коллегами по оружию, и те отобрали у беззащитных деляг несколько заправок: что за долги, что просто по «беспределу». Причем, во время передела собственности, не обошлось и без крови и закатанных в асфальт трупов.

Но поскольку у бандитов не было времени заниматься подписанием контрактов, переговорами с поставщиками и «нарезанию» взяток таможне, они «подписали» на это делу двух парней, из подконтрольного им цеха по пошиву кожаных курток для ребят со стволами. Так поставщики «униформы» для убийц стали нефтяными магнатами. Кстати, аффилированные связи с теми, кто дал им старт, Еремеев и его партнеры поддерживают до сих пор…Что же касается уголовных нитей Еремеева, Ивахива и позже сжившегося с ними «папика» Петра Дыминского (див.довідку нижче), то в Луцке о них говорят шепотом. Поскольку любые попытки нащупать концы оборачиваются смертельными неприятностями. Говорят, одним из любопытных был полковник Борис Янковский, убитый в 1999 году (убийцы, конечно, не найдены). Затем попытался выяснить, что к чему начальник Луцкого УМВС в Волынской области Сергей Швачка, которого расстреляли неизвестные в подъезде собственного дома летом 2002 года. И в данном случае убийц не нашли тоже. А расстрел начальника милиции приписали его прошлой работе в Крыму или борьбе с теневой скупкой золота. Хотя осведомленные источники говорят, что они интересовался вопросами, которые могли бы запятнать репутацию депутатов Слабенко и Еремеева».

Довідка: Петро Димінський, статки $ 610 млн. Основними активами є частка в компанії з продажу нафтопродуктів "Західна нафтова група" (власник мережі заправок WOG), де його партнерами є Ігор Єремеєв та Степан Івахів, та мережа відпочинкових і розважальних закладів "Гранд" і "Спліт". Говорять також про частку акцій, яка нібито належить Димінському у "Львівгазі". Утім, після змін у структурі власників НПК "Галичина" (Димінський був головою спостережної ради компанії) ніхто не береться назвати усі активи, якими володіє Димінський, адже тоді він частину їх продав, а частину - передав в управління. Відомо лише, що його інтереси, крім згаданих компаній, є ще й у металургії, банківській сфері, будівництві доріг. Окрім того, Димінського вважають власником багатьох об`єктів нерухомості у Львові та околицях. Димінський був народним депутатом від "Нашої України" та Партії регіонів, у 2006 році балотувався до ВР за списком партії "Еко +25%". Є почесним президентом і фактичним власником ФК "Карпати".

Хочеться вірити, що все написане Ю.Залевським - зухвала і цинічна брехня. Але тоді виникає інше питання: чому до цього часу Степан Петрович та його компаньйони по бізнесу не спростували цієї брудної писанини? Чому не звернулися до суду із позовом на автора публікації і видання? Чому не вимагали в законному порядку спростування матеріалу і його вилучення з мережі Інтернет? Адже так вчинив би кожний чесний, законослухняний та моральний бізнесмен і громадянин.

Проте доводиться з сумом констатувати, що далеко не моральні прийоми ведення бізнесу, а саме: хронічна заборгованість перед банками, злісне неповернення кредитів - це стиль діяльності, засіб існування і образ життя С. Івахіва, його вірних товаришів та компаньйонів Ігоря Єремєєва і Сергія Слабенка, а разом з ними - і всієї групи компаній «Контніум». Надамо слово християнину (як він сам себе позиціонує), депутату Луцької міськради та журналісту і блогеру Андрію Калахан у (http://gazeta.ua/blog/2652/epic-fail-firtash-tisne-na-eremeeva-cherez-bahmatyuka): « …кредитний зашморг, схоже, зіграв злий жарт із двома найбагатшими волинянами. Наприкінці 2010-го Ігор Єремеєв посів почесне третє місце у рейтингу найскандальніших боржників країни. «Дзеркало тижня» його заборгованість оцінювала у 176 мільйонів доларів США.

Звісно, позичені кошти коли-небудь потрібно віддавати. А це в умовах виходу із кризи стає доволі суттєвим тягарем для позичальників. Не надто приємним для "Континіума" у цьому плані стали зміни власників банків, де кредитувалися їх структури.

Скажімо, проблемними кредиторами "Надра Банку" були фірми-"пустушки" "Юнта-ТТ", "К-Л-О", "НАЙТ" та інші. У цей банк прийшов капітал Дмитра Фірташа і буквально за кілька місяців у "серці" "Континіума" побачили "маски-шоу". Борги треба віддавати…

Проте якщо у випадку з "Надрами" мова йшла переважно про маловідомі компанії, то у випадку з VAB Банком кредити отримали базові структури бізнес-групи Єремеєва-Івахіва. І ці позики 2008-го року боляче вдарили по "Континіуму" у 2012 році…

….VAB Банк просив івано-франківський суд накласти арешт на грошові кошти боржників у межах ціни позову та заборонити їм відчужувати майно.

Заяви VAB Банку задовольняють лише частково. Відчуження майна так і не було заборонено. Натомість ухвалами господарського суду арештовано кошти низки структур "Континіуму" (у межах позовів, по десятки мільйонів кожна). Деякі компанії отримали навіть "подвійний" арешт:

ТзОВ "Завод "Галичина" - 36 591 862 гривень

ТзОВ "Континент Нафто Трейд" - 36 591 862 гривень + 36 417 540 гривень

ТзОВ "Вест Ойл Груп" - 36 591 862 гривень

ТзОВ "Торговий дім "Континіум-Галичина" - 36 591 862 гривень + 36 417 540 гривень.

СП "Західна нафтова група" у формі ТзОВ - 36 591 862 гривень

ТзОВ "Золотий екватор" - 36 591 862 гривень + 36 417 540 гривень

ТзОВ "Науково-виробничий центр "Євродім" - 36 417 540 гривень

Таким чином, для базових підприємств групи компаній "Континіум" призупинено обіг грошових коштів на суму понад 365 мільйонів (!!) гривень . Сума просто вражаюча».

Молочний трамплін у велику політику.

Волинські політичні оглядачі та журналісти однією із умов успішного фінішу Степана Петровича на виборчих перегонах називають повернення ним ще одного боргу - грошей за здане волинянами молоко підприємствам, що входять до групи компаній «Континіум» («Торговий дім «Західна молочна група», ВАТ «Ковельмолоко - торгові марки КОМО та «Молочна родина»). Нагадаємо: вже більше півроку на Волині тривають так звані «молочні бунти» внаслідок того, що молокопереробні підприємства області заборгували селянам понад 5 млн.гривень. Учасники акцій протесту готові вдатися незабаром до безпрецедентної акції: перекрити трасу «Київ-Варшава». Звичайно ж, такий хід подій аж ніяк не влаштовує С.Івахіва, І.Єремеєва та С.Слабенка і вони, сподіваємося, знайдуть кошти та засоби повернути борги. Тим більше, що на словах, під час зустрічей із виборцями вони сьогодні багато говорить про любов до рідної землі, волинського села та його мешканців - виробників молока. Послухаємо Степана Петровича: « Наше село, наша земля - якщо не перша, то основна складова формування бюджету. Буде село багатим і ми всі будемо. Це дуже проста формула, але якщо ми її зрозуміємо, то прибутки до бюджету надходитимуть не лише з труб, з хімії, електроенергії, а й з продукції, виробленої на наших землях, які справді найбагатші в світі…

…не можна виробнику молока почувати себе комфортно. Зараз ідуть дискусії, кажуть, що треба забрати кошти від виробників молока і направити на будівництво великих ферм. Але у цілому світі беруть кошти з іншого ланцюжка і віддають у молочний. Я кажу: віддайте ці кошти не нам, а тим, хто виробляє, - селянам. Ні, нам кажуть: заберемо у вас і віддамо селянам. Але тоді споживач буде дорожче купувати. Не треба брати і ділити, треба дати і поділити. За це виступає народний депутат Катерина Ващук, спеціалісти. П`ятдесят відсотків молока надходить від індивідуальних здавачів. А що мають ті люди на селі? Та вже, щоб вирішити їхні проблеми, може, лише для цього треба піти у велику політику» (Степан Івахів: «Люди не можуть жити за межею бідності» ( http://www.volyn.com.ua/?rub=2&article=0&arch=1319).

Дуже важко уявити, якою буде наша «велика політика», якщо «мала політика» шановних Степана Івахіва, Ігоря Єремєєва та Сергія Слабенка на Волині вже призвела до таких сумних, якщо не трагічних наслідків: «Молочна олігархія на Волині у своєму цинізмі та бажанні наживи за рахунок селян перейшла всі допустимі межі. Мало того, що селяни змушені віддавати свою продукцію за чи не найнижчою ціною в Україні, то власники молокозаводів ще й дозволяють собі не платити селянам за здане ними молоко. Як вдалося з'ясувати, у квітні цього року ПАТ «Ковельмолоко» заборгувало людям близько 5 мільйонів 808 тисяч гривень, ПрАТ «Ратнівський молокозавод» - 3 мільйони 437 тисяч, ПАТ «Рожищенський сирзавод» - 2 мільйони 877 тисяч, ТзОВ «Шацький молокозавод» - майже 99 тисяч.

Відчуваючи безконтрольність влади та власну безкарність, молокопереробники проводять злочинну цінову політику у молочній галузі на Волині, спрямовану на знищення молочного скотарства. Інтереси українського селянина їх не цікавлять. За таких умов селяни продовжують вирізувати корів, бо не бачать сенсу їх утримувати.
За даними, які оприлюднила газета «Волинь» у номері від 5 травня, за останніх два роки в Камінь-Каширському районі поголів'я ВРХ зменшилося на 1512 голів, корів - на 290; у Ратнівському - зменшилося відповідно на 3190 і 1081 голову; у Любешівському - на 342 і 194 голови; у Ковельському - на 4322 і 1001 голову; у Горохівському - на 2351 і 358 голів.

Я мав відверті розмови з багатьма сільськими головами: вони кажуть, що селяни доведені до відчаю і при нинішніх закупівельних цінах на молоко не бачать іншого виходу, як збувати корів. За такої ситуації, на жаль, чергові партії корів цього сезону знову підуть під ніж. А для того, щоб потім відновити втрачені дійні стада, потрібен не один рік». Автор цих викладок - Анатолій Вітів, голова фракції ВО «Свобода» у Волинській обласній раді ( http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/029794/ ).



Так і хочеться сказати після всього цього: борони нас, Боже, від таких «великих» політиків, як самовисуванці від «Континіуму» С. Івахів і К О. І від тих, найнятих ними, журналістів, які напередодні виборів пишуть їм незграбно замасковані хвалебні оди в дні, коли вся Україна вимагає правди і однієї тільки правди. Вимагає з однією метою: щоб очі виборців не повилазили після виборів, бо під час виборів ці очі не бачили що вибирали.

Новые сверху Старые сверху

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

ТОП новости

Присоединяйтесь к нам. Будьте в курcе свежих событий и новостей.

Закрыть

Поиск