Мы создаем волны.

Резонанс. Мы создаем волны. Иногда штормы!

 
28.03.2012 17:55

despite

Попри зневіру й шал, попри
Тривку гіркоту трав, шугаю
В палкі та пекельні копри
Журного болісного раю
Й живлюсь надіями, котрі,
Я чув, останніми вмирають.

Останніми, се, вже коли
Твоя знеможена уява
несила нести прапори,
й оскаженілий клекіт: “Слава!”
роздерли жертовні вітри
у клоччя на поталу ґавам,
й зернятко зсохлося в ріллі,
й смердить блювотина кривава...

Тож сам собі суддя і тать,
Неперевершенійший майстер,
Розпалювач чужих багать,
Ти знов берешся за фломастер,
Й уста шепочуть: малювать,
Поклони на папері класти...

Поклони на папері, сі
Сумні підтвердження освіти,
Де стали в ряд німі й мерці,
Й ідуть..., де, правди ніде діти,
Мов жар, затиснутий в руці,
Пече прокльон, де хижі діти
Батьків повчають ще в яйці
Вмолитись на минуле літо.

Вмолитись на минуле. О!
Й, мов магма вирватись на волю,
Спалить паскудницьке тавро,
Спливти рікою... Долю, долю,
Надіятися –  не ремесло…
А мати кусень хліба з соллю... ?

 Попри зневіру й шал, попри
Тривку гіркоту трав, шугаю
В палкі та пекельні копри
Журного болісного раю
Й живлюсь надіями, котрі,
Я чув, останніми вмирають...

Джерело:http://www.stihi.ru/2012/03/28/10473

Новые сверху Старые сверху

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

ТОП новости

Присоединяйтесь к нам. Будьте в курcе свежих событий и новостей.

Закрыть

Поиск