Мы создаем волны.

Резонанс. Мы создаем волны. Иногда штормы!

 
07.06.2012 05:19

UA 2003

(оден  старенький віршечек на згадку)



Надії сконані. Але ідеї ще живуть. 
Хмаринки над Таращею пливуть.
Мандрують до Ічкерії,  “в Чечню”, -
указом президента-парвеню.

Плюгавий, кислоокий та рудий,
той президент з усіх боків рябий,
про честь не знає, й розуму - катма,
вдень п’є гірку, що зробите, - кучма.

На Біблії клянеться й бреше тать.
Утне підлоту, й всі йому мовчать.
Один знайшовся: “є такий Гонгадзе....”
Вивчай народну мову, - камікадзе.

Це - Україна,  й тутешні брати
вже мають віру, та не ймуть мети.
Вони гризуться, мріють та крадуть,
Великдень -  в церкву, й первомай блюдуть.

Їм вже знайоме слово ліберал,
пан-українець  іміджмейкер;  соціал -
демократичний хлопець - понад всіх митець:
юріст й політик, друг жінок й отець.
Він прагне стати паном із панів
й чарує посміхом підточених різців.

Парується з ним  й інший “демократ”.
У лобі - дірка, Вава – не Сократ:
Йняв йти до лісу, але вийшло – полем.
Й здалеку видно, -  він опецьок з глини - ґолем.

Щось блимнуло, й з-за хмари вийшов Дон,
Вхопив бюджет, і – пацани, пардон.
На вибори збираю я сармак.
Я ваш пахан, все інше – парожняк.

В ДеКа культури гомін -стогнуть наші
Чи агітують, чи то просять каші.
Всі – вплаз, один стирчить як хвіст на гін.
Спитай: ти хто? У відповідь – я рейтинг.
Даремно ж бо, їм Захід  правив ґранти?
Вмить стали хвахвівцями дилетанти.

В охляпнім  пір’ї не зігріть яйця.
Скарб Полуботка, й - мрії без кінця.
Торгують салом,  й б’ють лоби до крови,
кумів плекають, й  на сусіду суплять брови. 
Тьмяніє сонце над вершечками церков.
Це Україна,  пане - й кожний зойк  — Любов.

http://www.stihi.ru/2012/06/06/10122

Новые сверху Старые сверху

Оставить комментарий

Убедитесь, что вы вводите (*) необходимую информацию, где нужно
HTML-коды запрещены

Присоединяйтесь к нам. Будьте в курcе свежих событий и новостей.

Закрыть

Поиск