Конкурсу на кращий проект реконструкції Майдану Незалежності Києва, надали міжнародний статус.
Але чи так необхідна в настільки важкий час для України реконструкція нехай і унікальної за своєю значимістю в історії, але не найбільш значимою з архітектурної точки зору головної площі країни? І чи не сховані тут інші мотиви і вигоди, спрямовані зовсім не на звеличення революції гідності?
Звернемося до історії. Можливо, для когось буде відкриттям те, що в 2001 році реконструкцію Майдану президент України Леонід Кучма задумав і провів не з причини майбутньої 10-ї річниці Незалежності. У країні назрівав бунт, бунт, який міг привести до зміни влади. Тоді Майдан огородили парканом, нагнали техніку і почали рити, копати й копати без будь-якого затвердженого проекту, благо, головний архітектор Києва Сергій Бабушкін квапливо скликав усіх своїх друзів-архітекторів на допомогу: терміни підганяли.
Заглибилися тоді з боку вулиці Городецького настільки, що, якби пішов сильний дощ, нинішню Консерваторію ми сьогодні навряд чи б побачили. Будували це чудо, допрацьовуючи проект по ходу будівництва. Коли запитали головного архітектора Києва Сергія Бабушкіна, як він ставиться до критики затвердженого ним проекту, він іронічно відповів: Скляний Лувр в Парижі бачили? Люди звикли там, і у нас звикнуть .
Мер А. Омельченко і С. Бабушкін зі своїм завданням впоралися. Також вдало склалося, що вдалося залучити інвестора — одіозного Г. Корогодського. Резюмуючи, Л. Кучма не допустив революції 2001 року і законним способом відняв у народу майданчик для зміни влади. Обійшлася реконструкція нинішнього Майдану в більш ніж $ 50 млн. Бюджетних коштів, без урахування приватних інвестицій.
З боку нинішніх градоначальників, мера столиці та головного архітектора, ініціювати таку масштабну реконструкцію зараз за бюджетні кошти — це дурість, зрада і блюзнірство. В Україні йде війна, гинуть її громадяни, гинуть бійці і мирні жителі; усією країною для армії українці збирають гроші на найнеобхідніше: теплі речі і бронежилети, їжу та медикаменти.
Упевнений, мужам міста Києва, В. Кличко та С. Целовальнику, варто звернути свій погляд і ініціативу на відновлення робіт на замороженому будівництві станції метро Львівська Брама. Головним подарунком ж буде нова обіцянка або, як зараз прийнято говорити, обіцянка по-новому, довгоочікуваного метро на Троєщині, щоб сотні тисяч городян з лівобережного Києва швидше добиралися на Майдан, будь-то на свято або на революцію.
Джерело статті: “http://divannaya-sotnya.com.ua/UkraineTOPnews/poroshenko-takiy-zhe-yak-kuchma-celovalnik-hoche-stati-drugim-babushknim-a-klichko-yak-zavzhdi-.html”