Три питання до Папи Франциска і держави Ватикан та заява постійного Синоду УГКЦ з приводу угоди з дияволом

Читать на русском

Три питання до Папи Франциска і держави Ватикан та заява постійного Синоду УГКЦ з приводу угоди з дияволом

Пропозиція Папи Римського Франциска Україні піти з білим прапором до диявола просити переговорів, викликав бурю обурення не лише серед звичайних громадян в самій Україні, а й серед священнослужителів та теологів.

Ректор Українського католицького університету Тарас Добко на своїй сторінці у Фейсбук задає три риторичні питання Папі Франциску про справжнє католицьке лідерство та чи варто добровільно здаватися у полон злу.

Тарас Добко / Фейсбук

Мої питання до Папи Франциска і держави Ватикан:

1) Якщо людство перебуває на межі третьої світової війни, яка, за словами Папи, вже триває почастинно (piecemeal) у форматі різних локальних воєн на різних континентах, якщо світова архітектура безпеки посипалася, якщо ми стали ближче до ядерної катастрофи через шантажистські погрози російського режиму застосувати зброю масового знищення, чому не чути про намагання зібрати світовий форум чи інші ініціативи світового рівня за поданням та лідерством Ватикану для обговорення миробудування, нової архітектури безпеки і норм міжнародного права, ядерного роззброєння, тощо?

2) Якщо вже третій рік триває найбільша і найкривавіша після Другої світової повномасштабна війна в Європі і все більше країн в різний спосіб втягнуті в цю війну, якщо їй не видно швидкого кінця, якщо в цій війні чисте зло проявилося без сорому і з переконанням про свою безкарність, якщо агресор вбиває невинних людей, викрадає дітей, розстрілює полонених і стирає з обличчя землі цілі міста, то чому досі немає ключового папського документу про тривалий і справедливий мир — енцикліки, апостольської екзортації чи послання, — що його обговорював би весь світ, вивчали в усіх семінаріях і католицьких університетах (Fratelli Tutti з 2020 року потребує поважного доповнення у контексті цієї війни); чому не чути про створення аналітичних та експертних центрів за поданням Ватикану для обговорення нового міжнародного правопорядку і безпекової інфраструктури?

3) Якщо ідеологія "Русского мира", опрацьована Русскою православною церквою, стала причиною і виправданням геноцидальних месіанських планів і дій путінського режиму, якщо РПЦ безсоромно підтримує військову агресію і освячує знищення українців та української культури, якщо РПЦ благословляє ідеологію рашизму і прикривається іменем Христа для виправдання рашистських злочинів в Україні, то чому досі за ініціативи Ватикану не відбувся загальнохристиянський світовий форум для засудження цієї потворної інструменталізації Євангелія і компрометації християнства?

На таке лідерство і пророчий голос Святішого Отця, а не на заклики про білий прапор поки не пізно..., ми очікуємо в умовах світової кризи, яка може перерости у світову катастрофу. Для ініціатив такого масштабу ми повинні мобілізувати наших друзів і партнерів у католицькому світі. Не лише світ, а й вся Католицька Церква має зробити висновки з трагічного досвіду війни проти людяності на українській землі.

***

Тим часом єпископи Постійного Синоду УГКЦ, які зібралися на засіданні у США, виступили із заявою щодо нещодавніх висловів Папи Франциска в інтерв’ю швейцарському телеканалу «Radio Télévison Suisse».

Заява Постійного Синоду УГКЦ щодо нещодавніх висловів Папи Франциска

Ми все ще не маємо повної версії інтерв’ю, яке Папа Франциск дав швейцарському телеканалу «Radio Télévison Suisse» (його публікація запланована на 20 березня). За словами пресслужби Святого Престолу, посилання на «білий прапор» в інтерв’ю — це заклик до перемовин, а не до капітуляції України. У цій розмові Святіший Отець говорить не лише про війну Росії проти України, а й про війну між Ізраїлем і ХАМАСом. Як зазвичай, Папа Франциск закликає до врегулювання збройних конфліктів шляхом переговорів.

Сьогодні ми не хочемо застановлятися на словах Папи, а прагнемо ще раз наголосити на позиції жертв російського вторгнення в Україну. Йдеться про позицію більшості українців.

Кожному, хто живе в Україні, зрозуміло, що зараз Україна, як ми неодноразово заявляли у Вашингтоні, Філадельфії та Нью-Йорку, промовляючи до представників влади, української громади у США та широкої громадськості, зранена, але незламна, втомлена, але стійка. Українці не можуть припинити захищатися, тому що капітуляція означає їхню смерть. Наміри Путіна і Росії зрозумілі й чіткі. Це не лише він: 70 відсотків населення Росії підтримує геноцидну війну, зокрема й патріарх Кирило та провід Російської Православної Церкви. Висловлені цілі втілюються в конкретних діях.

У свідомості Путіна не існує України, української історії, мови, незалежного українського релігійного життя. Усе українське, на його думку, — це ідеологічні конструкції, які повинні бути знищені. У його голові Україна — це не реальність, а просто «ідеологія», яку він водночас окреслює як «нацистську».

Називаючи нацистами українців, які відмовляються бути росіянами та визнавати російську владу, Путін дегуманізує їх. Згідно з таким трактуванням, нацисти (у цьому разі українці) не мають права на існування. Їх треба знищувати, вбивати. Воєнні злочини в Бучі, Ірпені, Бородянці, Ізюмі та в інших містах, які окупували російські війська, продемонстрували українцям і всім людям доброї волі чітку мету цієї війни: знищити Україну та українців. Також варто додати, що будь-яка російська окупація української території призводить до знищення Української Греко-Католицької Церкви, будь-якої незалежної Української Православної Церкви, а також до придушення інших релігій та всіх інституцій і проявів культури, які не підтримують російського панування.

Українці захищатимуться. Вони знають, що іншого вибору в них немає. Новітня історія показала, що з Путіним не може бути справжніх переговорів. У 1994 році Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу, який на той час був третім за величиною у світі, перевищуючи арсенал Франції, Великої Британії та Китаю разом узятих. Натомість отримала гарантії безпеки щодо своєї територіальної цілісності (включно з Кримом) і незалежності, які Путін був зобов’язаний поважати. Будапештський меморандум 1994 року, що його підписали Росія, США та Велика Британія, зараз не вартий паперу, на якому написаний. Так буде з будь-якою угодою, яка постане в результаті «вимушених переговорів» із путінською Росією.

Не зважаючи на пропозиції щодо потреби переговорів представників різних держав, включно зі Святішим Отцем, українці продовжуватимуть захищати свободу та гідність у боротьбі за сталий і справедливий мир для своєї країни й світу. Українці вірять у свободу і даровану Богом людську гідність. Вони вірять у правду, — правду Божу. Вони переконані, що Божа правда переможе.

Єпископи Постійного Синоду УГКЦ, які зібралися на засіданні у США:

Блаженніший Святослав,

Отець і Глава УГКЦ

Високопреосвященний владика Борис Ґудзяк,

архиєпископ і митрополит Філадельфійський

Преосвященний владика Володимир Ющак,

єпарх Вроцлавсько-Кошалінський

Преосвященний владика Богдан Дзюрах,

Апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії

Преосвященний владика Йосафат Мощич,

єпарх Чернівецький

«Аргумент»