В липневий день 988 року відбулося подія, яка назавжди змінила хід історії. Князь Володимир, відомий своєю войовничістю та язичницькими традиціями, прийняв християнство, перетворивши Київську Русь на потужну середньовічну державу.
Відомий історик Ярослав Затилюк розкрив маловідомі факти про це доленосне перетворення. "Телеграф" також дізнався багато цікавого.
Задовго до Володимира перші християни вже з’являлися на території Русі. Особливу роль у цьому процесі відіграла його бабуся, княгиня Ольга, яка прийняла християнство значно раніше. За даними історичних джерел, це сталося близько 957 року під час її поїздки до Константинополя.
Цікаво, що рішення Ольги мало як особисті, так і глибоко політичні мотиви. Перебуваючи при владі після загибелі чоловіка князя Ігоря, вона намагалася укласти мирну угоду з Візантійською імперією та зберегти важливі торгові маршрути. І не в останню чергу – зміцнити власне становище як правительки.
Син Ольги, князь Святослав, залишався язичником. Але Володимир не тільки прийняв християнство, а й зробив його державною релігією.
Проте за красивим літературним оповіданням криється прагматичний політичний розрахунок. Київська Русь мала тісні зв’язки з Візантією – наймогутнішою державою того часу. Прийняття християнства від Візантії було логічним геополітичним кроком.
Щодо місця хрещення Володимира існує кілька версій:
Літописець схиляється до останньої версії і пов'язує хрещення з військовим походом князя на Корсунь, що відбувся за проханням візантійського імператора.
Цікавий момент – нове ім'я князя. Під час хрещення Володимир отримує ім'я Василь на честь імператора Василя II, який надав йому церковних ієрархів.
Історик звертає увагу на вражаючу зміну в особистості князя. З войовничого язичника Володимир перетворюється на благочестивого християнина з однією дружиною. Перед прийняттям християнства Володимир мав численні гареми. У Вишгороді у нього було 300 наложниць, ще 300 – у Білгороді та 200 – у Берестові. Проте він радить критично сприймати літописні перекази. Часто вони є скоріше літературним твором, ніж точним історичним документом.
Раніше "Телеграф" розповідав про найзагадковіші вбивства часів Київської Русі. Як отрута вирішувала долі князів.