Пасивність РФ у конфлікті в Єгипті вражає. Всі поспішають до інавгурації Трампа.

Тим часом "брати-мусульмани" вирішили активізувати ситуацію в Єгипті. Якщо там обстановка загостриться (хоча це малоймовірно) — це буде протурецький, сунітський проект проти маршала і правителя Єгипту ас-Сісі, який, в свою чергу, є проамериканським і може навіть в певній мірі бути проізраїльським проектом (з певними уточненнями).

Якщо братам-мусульманам вдасться захопити владу в Єгипті (повторю, шанси на це вкрай малі), це свідчитиме про неймовірну за складністю спецоперацію в Анкарі.

А також це вказує на те, що Ердоган перейшов точку неповернення у Великій грі та дав старт своєму проекту Османської імперії 2.0 на базі сунітського арабо-тюркського єдності.

Поки що це настільки неймовірно, що важко в це повірити, а логічно пояснити — ще складніше.

Адже перемога братів-мусульман в Єгипті значною мірою нівелює успіх Ізраїлю в Сирії.

Тому поки що в таке рішення важко повірити.

Важко уявити, що Тель-Авів пропустив каскадний обвал своїх інтересів у Каїрі та посилення Туреччини одразу в двох точках – Сирії та Єгипті.

Поки що цей вкрай малоймовірний пазл не складається, але Близький Схід останнім часом дуже багатий на неймовірні події. Тим більше, що зараз розгортається масштабна операція проти хуситів.

Я ж попереджав, що вони наступні (після ХАМАСу, Хезболли/Лівану та Сирії — саме таку послідовність я й називав, зазначаючи, що потім хусити). І атака почалася.

Сухопутна частина – це сили північного Ємену за підтримки саудівської артилерії та фінансових вкладів ОАЕ. З повітря – Ізраїль, Британія та США.

З моря — Британія, США та приєднуючася до них група ВМС Франції. Тобто на суші будуть змагатися єменці один проти одного.

Одні за підтримки Саудівської Аравії, інші – за підтримки Ірану. А точно вражати будуть США та Ізраїль з союзниками.

Західній коаліції країн потрібно відновити безпечне судноплавство в Червоному морі та забезпечити Ізраїль від ракетних атак Ансарали.

В цьому контексті звертає на себе увагу позиція Франції — вона єдина з ЄС приєдналася до операції (в обмін на допомогу в поверненні контролю над африканським Сахелем?).

Вражає пасивна поведінка РФ. Раніше через своїх спікерів Москва обіцяла практично гіперзвук хуситам поставити. А тепер тиша, наче РФ і не була на Близькому Сході.

Особисто мене "мучать невизначені сумніви" щодо того самого Великого угоди. Вже все якось прямо за нотами або "дорожньою картою" в рамках "узгодженої модальності вирішення конфліктів".

В цьому контексті як непряме підтвердження прозвучала інформація з Ірану: угоді про стратегічне партнерство з РФ бути, але не раніше лютого 2025 року.

Чому така дата?

Мабуть, грудень 2024 – січень 2025 – це геополітичне вікно, після якого ситуація може перейти до глобальної заморозки основних конфліктів і війн (хоча б на пару років). Тому всі спішать.

Саме тому така затримка в підписанні угоди між РФ та Іраном, хоча вона саме зараз вкрай важлива для Тегерана і в Москві це розуміють. Але РФ тримає паузу.

Можливо, після вказаних вище дат, коли все буде заморожено "диханням Снігової Королеви", основні геополітичні гравці і зможуть зібрати з кубиків з літерами Ж, О, П і А, слово "МІР".

І все це запечатають угодами про стратегічне партнерство, кожен гравець зі своїми союзниками.

Наприклад, РФ — з Іраном, як вона це зробила з КНДР в якості бонуса за допомогу у війні.

Поки нічого не чути, отримає чи Україна додаткову угоду про стратегічне партнерство з США на зразок Тайваню та Ізраїлю (на додаток до вже підписаної угоди про гарантії безпеки)?

Адже угода про гарантії безпеки не виключає можливості підписання й угоди про стратегічне партнерство, наприклад, в контексті питань ядерної безпеки України.

Ведуться чи на цей рахунок переговори з командою Трампа? Скоро дізнаємось.